Новини

Наше підприємство проводить податкові коригування. Списуємо безнадійну дебіторську заборгованість покупця, який так і не заплатив нам протягом строку позовної давності.

ВІДПОВІДЬ: З 01.01.17 р. прибутківці, які здійснюють податкові коригування за р. ІІІ ПКУ, мають справу з удосконаленими податковими різницями, пов’язаними з безнадійною дебіторкою. Вони стосуються як резерву сумнівних боргів (далі — РСБ), так і списання самої безнадійної дебіторки. Тож аби у вас не запаморочилося в голові від усіх цих збільшень-зменшень фінрезультату до оподаткування, намалюємо картину мазок за мазком.

Нині р. ІІІ ПКУ передбачає такі коригування, пов’язані із сумнівно-безнадійними заборгованостями.

1. Фінрезультат до оподаткування збільшують (пп. 139.2.1 ПКУ):

&9749; на суму витрат на формування РСБ відповідно до П(С)БО або МСФЗ;

&9749; на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму РСБ.

2. Фінрезультат до оподаткування зменшують (пп. 139.2.2 ПКУ):

&9749; на суму коригування (зменшення) РСБ, на яку збільшився фінрезультат до оподаткування відповідно до П(С)БО або МСФЗ;

&9749; на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного РСБ), яка відповідає податковому визначенню безнадійності з пп. 14.1.11 ПКУ.

З огляду на п. 139.2 ПКУ фінрезультат до оподаткування слід збільшити на суму бухвитрат із формування РСБ (Дт 944 «Сумнівні та безнадійні борги» Кт 38 «Резерв сумнівних боргів») та на суму бухвитрат від списання безнадійної дебзаборгованості понад суму РСБ (Дт 944 Кт 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками», 37«Розрахунки з різними дебіторами»). Звісно, ці події можуть відбуватись в різних періодах. Однак у будь-якому разі перший етап заповнення сумнівно-безнадійних рядків додатка РІ до податково-прибуткової декларації — позбавитися впливу на об’єкт оподаткування бухвитрат на створення РСБ та/або зі списання дебіторки понад його розмір.

Натомість під час проходження другого етапу підприємство вправі зворотно зменшити фінрезультат до оподаткування тільки на ту списану безнадійну дебіторку, яка відповідає податковому визначенню безнадійності за пп. 14.1.11 ПКУ. І не важливо, за рахунок РСБ вона списана чи понад його розмір (Дт 38 Кт 36, 37; Дт 944 Кт 36, 37).

І на «закуску»: якщо раптом підприємство у звітному періоді зменшило розмір РСБ, тоді вплив цього коригування РСБ на об’єкт оподаткування нівелюють за допомогою вже згаданої зменшувальної різниці. Тобто фінрезультат зменшують на суму проводки Дт 944 Кт 38 (методом сторно) або Дт 38 Кт 719 «Інші доходи від операційної діяльності».

Також вам, безсумнівно, буде цікаво прочитати наш багатосторонній матеріал про всі податково-прибуткові наслідки списання заборгованостей у газеті «Все про бухгалтерський облік» № 120 за 2017 рік  на стор. 36, а саме:

&9749; наслідки списання кредиторки для податку на прибуток;

&9749; списання дебіторки в прибутківця, який не проводить коригування;

&9749; прощаємося з безнадійною товарною дебіторкою: чи є податкові різниці;

&9749; які наслідки, якщо резерву сумнівних боргів не створювали.

Більше різнобарвних матеріалів, пов’язаних із визнанням кредиторської та дебіторської заборгованостей безнадійними за податково-бухгалтерськими правилами, — у спецвипуску газети «Все про бухгалтерський облік» № 120 за 2017 рік. У ньому ми висвітлили, зокрема, такі теми:

&9749; підводне каміння визнання заборгованості безнадійною в податковому обліку у зв’язку із закінченням строку позовної давності;
&9749; заборгованість прострочено понад 180 днів — коли можна списати;
&9749; порядок визнання безнадійною заборгованості банкрута чи ліквідованої юрособи;
&9749; коли визнавати безнадійними кредиторську та дебіторську заборгованості за бухобілковими правилами;
&9749; податкові наслідки списання боргів фізособи;
&9749; ПДВ-наслідки списання боргів для дебітора і кредитора.

Антон ЮЛІН, консультант газети «Все про бухгалтерський облік» 

06.01.2018 | назад